Азалія

Азалія (Azalea) являє собою один з найбільш дивовижних квітучих чагарників, які навесні та на початку літа перетворюють сад в яскраве барвисте шоу.

Нині існує більше сотні гібридів і сортових форм садової азалії, догляд за якою у відритому ґрунті не такий складний, як багато хто вважає.

Азалії мають середній розмір і досягають 40-90 см у висоту. Їх тонкі стебла напівдерев’яні, густо розгалужені. Вони формують круглу або овальну крону. Листя овальні, темно-зелені, грубі і злегка шкірясті. Навесні, перед тим як з’являться листя, азалії розцвітають. Вони виробляють численні трубчасті квіти, зібрані в пучки на вершині гілок.  Квіти в відтінках рожевого, червоного або білого кольору; і в останні кілька років на ринку представлені сорти і гібриди азалій бузкового або синього кольору. Вони можуть бути бути великими чи середніми, махровими чи простими. Найчастіше квітка азалії складається з чашечки з 5 чашолистками і віночка з 5 пелюстками. Також добре помітні тичинки.

Вічнозелені сорти трохи бояться холоду, тому найчастіше їх вирощують як кімнатні рослини. Замість них в саду культивують листопадні (втрачають листя наприкінці літа) або напіввічнозелені екземпляри. Винятком являється японська азалія вічнозелена. Вона морозостійка.

Культивування азалії вимагає створення відповідних умов і важливим чинником, що необхідний для успішного вирощування, є, насамперед, субстрат, який забезпечує правильний розвиток чагарнику й інтенсивність цвітіння. Рослина відноситься до ацидофільних культур, яким необхідний підвищений рівень кислотності ґрунту, приблизно 3,5 – 4,5 pH.

Перед посадкою азалії у садовий ґрунт необхідно правильно його підготувати. Після викопування лунки на глибину 40-50 см, ґрунт змішують з компонентами, що підвищують кислотність — торфом і компостом на основі хвої або подрібненої кори хвойних дерев, узятих в рівних пропорціях.

Можна відразу придбати готовий ґрунт, призначений для азалій і рододендронів. При посадці рослини будьте обережні з корінням, щоб не пошкодити корисну мікоризу (грибокорені з симбіозом гриба і коренів), що живе на кореневій системі азалій, рододендронів, гортензій та ін.

Рослину висаджують у підготовлену лунку методом перевалки так, щоб поверхня коренів була тільки трохи нижче рівня ґрунту.

Після посадки азалії у садовий ґрунт кущ добре поливають і покривають землю навколо товстим шаром садової мульчі, яка зменшить випаровування вологи. Садова азалія живе довго і росте повільно, тому виходьте з майбутнього розміру насаджень, забезпечивши їм достатній простір для зростання. Зазвичай відстань між великими кущами становить 1-1,5 метра, а між невеликими японськими сортами – 0, 5-0,7 м.

Висаджувати контейнерні рослини з розсадника можна весь сезон – з квітня по початок жовтня.

У догляді за садовими азаліями слід враховувати, що рослини люблять півтінь і погано реагують на полуденне сонце, яке викликає опадання квітів, в’янення листя і зменшення квіткових бруньок.

Найкраще чагарники ростуть під кронами дерев, особливо хвойних порід: соснами, ялинами, модринами, а також поряд з будь-якими водоймами, які забезпечують вологість повітря.

Оптимальним для них буде місце, захищене від вітру. Чагарник любить злегка вологу землю і не терпить її пересихання.

Краще поливати рано вранці або пізно ввечері, не дуже рясно, використовуючи не холодну дощову або м’яку воду. Частота поливу приблизно раз у 2 доби по мірі підсихання ґрунту, в спеку поливають щодня. З вересня частоту поливу скорочують.

Садова азалія не вимагає радикальної стрижки — досить видаляти хворі, деформовані, пошкоджені та занадто довгі гілки. Якщо кущ сильно загущений, то його проріджують, щоб забезпечити доступ світла, циркуляцію повітря і поліпшити зовнішній вигляд.

Важливо, щоб обрізування проводилося не пізніше, ніж через 3 тижні після цвітіння.